√ромадська орган≥зац≥¤
÷ентр осв≥тньоњ пол≥тики
м.  ам'¤нець-ѕод≥льський
јнал≥тичне досл≥дженн¤
јнал≥тичне досл≥дженн¤ д≥¤льност≥ благод≥йного фонду Уƒ≥ти ’’≤ стол≥тт¤Ф та благод≥йноњ орган≥зац≥њ УЌаша школаФ

” третьому номер≥ Д√олосу громадФ у рубриц≥ ДЌовац≥њФ ми подавали ≥нформац≥ю, що використанн¤ батьк≥вських кошт≥в у закладах середньоњ осв≥ти стане ц≥лком прозорим завд¤ки проекту, ¤кий реал≥зовуватиме Д÷ентр осв≥тньоњ пол≥тикиФ. ћатер≥али було з≥брано завд¤ки волонтерськ≥й груп≥ учн≥в м≥ського л≥цею (ќ.Ѕалицькоњ, ё.“имченко, ћ.√орохол≥нськоњ,  . ожухар, ќ.¬егерук).

” наш час, коли школа позбавлена належного ф≥нансуванн¤, коли на противагу державним структурам починають в≥дкриватись комерц≥йн≥ та приватн≥ заклади з метою наближенн¤ р≥вн¤ загальноњ осв≥ти до Ївропейського стандарту, у школах почали функц≥онувати благод≥йн≥ фонди, ф≥нансуванн¤ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кошт≥в батьк≥в, меценат≥в та спонсор≥в.

”  амТ¤нц≥-ѕод≥льському благод≥йн≥ фонди д≥ють у м≥ському л≥цењ та «ќЎ ≤-≤≤≤ ступен≥в є5, робота ¤ких ≥ стала обТЇктом першого етапу досл≥дженн¤. ÷¤ д≥л¤нка роботи виконувалас¤ дл¤ того, щоб зТ¤сувати ефективн≥сть використанн¤ недержавних кошт≥в у зазначених закладах осв≥ти та р≥вень гласност≥ у д≥¤льност≥ благод≥йного фонду Дƒ≥ти ’’≤ стол≥тт¤Ф та благод≥йноњ орган≥зац≥њ ДЌаша школаФ. ” рол≥ респондент≥в виступали учн≥, батьки ≥ вчител≥ м≥ського л≥цею та «ќЎ ≤-≤≤≤ ступен¤ є5.

≤з в≥дпов≥дей стало зрозум≥ло, що в≥дчули д≥¤льн≥сть фонду 70% (л) та 60% (є5) респондент≥в, допомога в навчанн≥ торкнулась лише 24% л≥цењст≥в ≥ 20% школ¤р≥в, але заслуговуЇ на увагу той факт, що лише Њ опитаних ц≥кавить те, чим займаЇтьс¤ благод≥йна орган≥зац≥¤.

як в≥домо, благод≥йн≥ структури призначали стипенд≥њ, надавали матер≥альну допомогу талановит≥й молод≥, але 42% л≥цењст≥в та 77% учн≥в «ќЎ є5 взагал≥ не здогадувались про такий вид д≥¤льност≥. Ћише 10% л≥цењст≥в та 5% учн≥в «ќЎ є5 можуть п≥дтвердити ефективн≥сть роботи у цьому напр¤мку.

48% л≥цењст≥в та 85% учн≥в «ќЎ є5 нав≥ть не замислювались над тим, що фонд спри¤в випуску методичних пос≥бник≥в, 28% (л) та 13% (є5) вказали, що њм в≥дом≥ поодинок≥ випадки видавництва методичноњ л≥тератури, ≥ т≥льки незначна к≥льк≥сть л≥цењст≥в (24%) та учн≥в «ќЎ є5 (2%) в≥дчули ефективн≥сть такоњ послуги.

Ѕлагод≥йн≥ структури надавали допомогу д≥т¤м з малозабезпечених та багатод≥тних с≥мей, але в≥дчули таку п≥дтримку лише 16% л≥цењст≥в та 6% учн≥в «ќЎ є5; 38% (л) та 35% (є5) в≥дом≥ лише поодинок≥ випадки такого виду д≥¤льност≥. Ќа кошти фонду були придбан≥ п≥дручники, пос≥бники, однак 48% учн≥в л≥цею та 64% учн≥в школи є5 нав≥ть не здогадувались про такий факт, 24% (л) та 15% (є5) знають про поодинок≥ випадки придбанн¤ п≥дручник≥в.

” л≥цењ та «ќЎ є5 за час д≥¤льност≥ благод≥йноњ орган≥зац≥њ було придбано 10 компТютер≥в, на жаль, ефективн≥сть цього напр¤му оц≥нили лише 12% л≥цењст≥в та 17% учн≥в «ќЎ є5, 30% учн¤м абсолютно н≥чого не в≥домо про розвиток ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури досл≥джуваних заклад≥в.

86% учн≥в л≥цею та 87,5% учн≥в «ќЎ є5 не знають, хто очолюЇ фонд у њхньому навчальному заклад≥. Ћише 8% учн≥в у л≥цењ та 6,5% у «ќЎ є5 вважають, що вони можуть бути членами благод≥йних структур, 22% (л) та 31% (є5) думають, що на таке членство вони не заслуговують, а 70% (л) та 58% (є5) н≥чого не знають про створенн¤ та основн≥ положенн¤ —татуту благод≥йноњ орган≥зац≥њ.

як в≥домо, —татути благод≥йного фонду Дƒ≥ти ’’≤ стол≥тт¤Ф та благод≥йноњ орган≥зац≥њ ДЌаша школаФ окреслюють пон¤тт¤ Дблагод≥йництвоФ, але батьки 90% л≥цењст≥в та 77% школ¤р≥в н≥коли вдома не згадували про так≥ факти. ” середньому д≥¤льн≥сть благод≥йницьких орган≥зац≥й учн≥ оц≥нили на У3Ф. јнал≥зуючи в≥дпов≥д≥ вчител≥в, ми прийшли до висновку, що педагоги у своњй робот≥ б≥льше в≥дчули д≥¤льн≥сть благод≥йних орган≥зац≥й, н≥ж учн≥: 96% учител≥в л≥цею та 80% учител≥в «ќЎ є5 вказали на позитивний вплив, але лише 35% в≥дчули допомогу та спри¤нн¤ особисто, оск≥льки компТютери, телев≥зори, ауд≥о- та в≥деомагн≥тофони спри¤ють проведенню урок≥в та позаурочних заход≥в. 52% вчител≥в л≥цею та 45% вчител≥в «ќЎ є5 дов≥р¤ють ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ фонду, у 26% (л) та 55% (є5) взагал≥ немаЇ н≥¤коњ ≥нформац≥њ про ф≥нансову д≥¤льн≥сть благод≥йних структур.

ўодо зв≥тност≥ про роботу благод≥йноњ орган≥зац≥њ думки педагог≥в л≥цею та «ќЎ є5 пол¤рно розд≥лились: 30% (л) та 65% (є5) слухали зв≥т про њх ф≥нансову д≥¤льн≥сть, а 70% (л) ≥ 35% (є5) зовс≥м не знайом≥ ≥з розпод≥лом та використанн¤м кошт≥в. ¬артим уваги Ї такий факт, що 96% вчител≥в л≥цею та 75% прац≥вник≥в «ќЎ є5 ц≥кавить ≥нформац≥¤ про те, чим займаЇтьс¤ благод≥йна орган≥зац≥¤, 70% (л) та 60% (є5) педагог≥в знають про поодинок≥ випадки матер≥альноњ п≥дтримки талановитоњ молод≥ ≥ лише 17% (л) та 10% (є5) педагог≥в можуть п≥дтвердити ефективн≥сть роботи в цьому напр¤мку.

90% вчител≥в ¤к в л≥цењ, так ≥ в «ќЎ є5 не знають про те, що учн≥ користуютьс¤ методичними пос≥бниками, створеними за спри¤нн¤ благод≥йних орган≥зац≥й. ќтож, напрошуЇтьс¤ висновок про те, що робота у цьому напр¤мку не проводитьс¤, бо лише 1 особа це п≥дтвердила.

ѕро те, що Дƒ≥ти ’’≤ стол≥тт¤Ф та ДЌаша школаФ надавали допомогу малозабезпеченим с≥мТ¤м в≥домо вчител¤м л≥цею та «ќЎ є5. Ќа це вказали 48% (л) та 85% (є5) опитаних.

јнал≥зуючи в≥дпов≥д≥ вчител≥в щодо розвитку ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури, стаЇ зрозум≥лим, що фонд найефективн≥ше працював у цьому напр¤мку у л≥цењ, бо 48% респондент≥в засв≥дчили ефективн≥сть роботи, але вчител¤м «ќЎ є5 в≥дом≥ лише поодинок≥ випадки придбанн¤ компТютер≥в дл¤ школи (70%).

≤нформац≥Їю про те, хто Ї головою фонду, волод≥ють 57% педагог≥в л≥цею та 95% вчител≥в «ќЎ є5, 78% вчител≥в л≥цею та 90% вчител≥в «ќЎ є5 не знайом≥ з умовами оплати прац≥ посадових ос≥б благод≥йноњ структури.

Ћише 18% педагог≥в л≥цею чули зв≥т про д≥¤льн≥сть фонду, та 60% педагог≥в «ќЎ є5 знайом≥ з висновками нагл¤довоњ ради про ф≥нансову та господарську д≥¤льн≥сть фонду. “акий факт даЇ п≥дставу зробити висновок, що у «ќЎ є5 прид≥л¤лось б≥льше уваги зв≥тност≥ роботи благод≥йноњ орган≥зац≥њ.

÷≥кавим Ї те, що 96% вчител≥в та 70% учн≥в л≥цею пом≥тили, що д≥¤льн≥сть фонду позначилась на розвитку л≥цею. Ѕлизько 30% вчител≥в та учн≥в в≥дчули допомогу в навчанн≥, 70% вчител≥в та 60% учн≥в л≥цею вказали на те, що њм в≥дом≥ факти наданн¤ допомоги, стипенд≥й, але т≥льки 22% учн≥в та 10% батьк≥в л≥цею згадали про благод≥йну д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ.

” «ќЎ є5 лише 5% учн≥в та 21% батьк≥в вказали на позитивн≥ результати у цьому напр¤мку, хоча 80% вчител≥в «ќЎ є5 вказали, що д≥¤льн≥сть фонду позначилась на розвитку школи. –оботу шк≥льних благод≥йних структур педагоги л≥цею оц≥нили балом У3,5Ф, вчител≥ «ќЎ є5 У3,7Ф. ќтож, можна зробити висновок: д≥¤льн≥сть благод≥йних орган≥зац≥й в ц≥лому пом≥тна. Ѕлагод≥йн≥ фонди створюютьс¤ завд¤ки коштам батьк≥в, д≥ти ¤ких навчаютьс¤ у л≥цењ та «ќЎ є5, але серед опитаних батьк≥в м≥ського л≥цею лише 82% знають, що вони Ї членами фонду, також 71% вказали, що њхн≥ внески Ї добров≥льними, 29% не бажають здавати кошти, очевидно, причиною цього ¤вища Ї те, що лише 47% респондент≥в дов≥р¤ють ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ фонду, 24% не мають дов≥ри, а 29% зазначили, що вони не мають ≥нформац≥њ дл¤ висновк≥в. ÷≥кавим Ї факт, що кожен маЇ право знати ≥нформац≥ю про розпод≥л кошт≥в, але лише 29% реал≥зували своЇ право на отриманн¤ по¤сненн¤ про д≥¤льн≥сть фонду, 71% батьк≥в залишилис¤ байдужими.

35% батьк≥в н≥чого нев≥домо про призначенн¤ стипенд≥й талановит≥й молод≥, 17% в≥дом≥ поодинок≥ випадки, лише 18% можуть п≥дтвердити ефективну д≥¤льн≥сть фонду у цьому напр¤мку. Ѕатьки (65%) не волод≥ють ≥нформац≥Їю про користуванн¤ пос≥бниками, ¤к≥ були створен≥ авторами за спри¤нн¤м фонду, хоча 29% можуть п≥дтвердити позитивний результат. ƒ≥ти з багатод≥тних та малозабезпечених с≥мей отримували допомогу з фонду, 59% н≥чого не в≥домо про таке ¤вище, 12% в≥дом≥ поодинок≥ випадки, а 29% можуть п≥дтвердити ефективн≥сть роботи у цьому напр¤мку.

24% респондент≥в з числа батьк≥в знають про поодинок≥ випадки користуванн¤ п≥дручниками та пос≥бниками, ¤к≥ були придбан≥ за кошти фонду. 35% впевнен≥, що цей вид благод≥йност≥ ефективно допомагаЇ д≥т¤м. Ќа кошти благод≥йних внеск≥в придбано в л≥цењ 7 компТютер≥в, 6 телев≥зор≥в, 4 в≥деомагн≥тофони, 7 ауд≥омагн≥тофон≥в, музичний центр тощо, але 24% батьк≥в стверджують, що њм н≥чого нев≥домо про розвиток ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури. 59% опитаних не знають, хто Ї √оловою правл≥нн¤ фонду. ÷е даЇ п≥дстави припустити, що батьк≥в не ц≥кавить такий вид д≥¤льност≥, њм байдуже на що ≥дуть њхн≥ кошти, тому вони не в≥дв≥дують батьк≥вськ≥ збори, бо лише 50% слухали зв≥т про ф≥нансову д≥¤льн≥сть фонду. ” середньому батьки оц≥нили благод≥йну д≥¤льн≥сть фонду у 3,5 бали.

ѕоради мон≥торинговоњ групи громадськоњ орган≥зац≥њ Д÷ентр осв≥тньоњ пол≥тикиФ стосовно покращенн¤ умов функц≥онуванн¤ благод≥йних орган≥зац≥й
  1. ѕотр≥бно удосконалити форми зв≥тност≥ про роботу благод≥йних структур, використовуючи «ћ≤, бюлетен≥, ≤нтернет.
  2. Ќа компТютерах, телев≥зорах, магн≥тофонах використовувати наклейки ≥з зображенн¤м символ≥ки благод≥йноњ орган≥зац≥њ.
  3. ќрган≥зовувати зустр≥ч≥, прес-конференц≥њ, кругл≥ столи з учн¤ми, учител¤ми та кер≥вниками благод≥йних структур.
  4. ”р≥зноман≥тнювати види асигнувань.
  5. ѕопул¤ризувати учн≥вське самовр¤дуванн¤ стосовно ф≥нансуванн¤ внутр≥шньо шк≥льних проект≥в.
  6. Ѕ≥льше залучати кошти в≥д в≥тчизн¤них спонсор≥в, створивши при благод≥йн≥й орган≥зац≥њ групу з фандрейзингу.
  7. Ѕрати участь у ¬сеукрањнських ≥ м≥жнародних грантових програмах.
мон≥торингова група:
Ћюдмила –удик, ¬алер≥й —оболь, ќлег ƒемчук


Web-дизайн © 2004 ¬.ƒем'¤ненко
Hosted by uCoz